11-й Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (ISPOR): гармонізація чи стандартизація вимог до оцінки медичних технологій у Європі?8-11 листопада 2008 року відбувся 11-й Європейський Конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR, який проводився у столиці Греції - Афіни. Конгрес ISPOR відбувся у місті, овіяному міфами, наповненому осінньо лагідним сонцем та інформаційно-насиченій програмі з питань фармакоекономіки та оцінки медичних технологій у провідних країнах Європи.У грандіозному форумі, який проводився у конференц-залах готелю Хілтон, брали участь більше 1000 учасників з Європи, США, Азії, Південної Африки та було представлено більше 200 усних доповідей та близько 1000 стендових презентацій, що на 28% у порівнянні з попереднім конгресом. На запрошення Оргкомітету ISPOR у форумі Україну представляли голова Українського відділу ISPOR доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації та економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Ольга Заліська та секретар Українського відділу ISPOR асистент цієї ж кафедри Юлія Майнич.

.У перший день 8 листопада проводилась реєстрація учасників конгресу та відбулися короткі курси з основних напрямів фармакоекономіки для оволодіння термінами, принципами та методами фармакоекономічного аналізу, оцінки якості життя при застосуванні альтернативних медичних технологій.

У неділю 9 листопада була перша пленарна сесія, яку відкрив діючий президент ISPOR на 2008-2009 рр Кріс Пешос з США (С.Pashos) та голова грецького комітету Джон Іфантопулос (J.Yfantopoulos), та співголова оргкомітету Уве Зіберт (Uwe Siebert) з Австрії, які привітали учасників 11-го Європейського конгресу в Афінах. Головна тематика цьогорічного форуму була визначена так: чи можлива гармонізація вимог до оцінки медичних технологій (HTA –health technology assesment) у Європі?За визначенням ISPOR оцінка медичних технологій (HTA) – це мультидисциплинарний процес, який узагальнює інформацію про медичні, соціальні, економічні та етичні аспекти при використанні медичної технології (схеми профілактики, діагностики, лікування) у системній прозорій, неупередженій формі. Метою оцінки медичних технологій є надати керівникам в охороні здоровя дані про безпечні, ефективні засоби для досягнення вищої цінності здоров’я.Європейські країни встановили незалежні процеси оцінки медичних технологій здоров’я. Хоча схеми лікування, медичні технології та клінічні результати менше залежать від конкретної країни, проте економічні, етичні і юридичні аспекти оцінки медичних технологій повністю залежать від особливостей держави. Були ініціативи узгодити європейські процеси оцінки у вигляді дорожньої карти типу ЄС – EUnetHTA, проте окремі країни мають різні вимоги HTA та використовують їх результати для прийняття рішень про фінансування (відшкодування вартості) лікарських засобів. Доповідачами були Пітер Савіцкі(P.Sawicki) - директор Інституту оцінки якості і ефективності в охороні здоров’я у Німеччині (відомого IQWIG), Луїза Лонгуорт (L.Longworth), яка очолює Шеффілдський інститут досліджень здоров’я у Великій Британії, Фінн Боерлам Крайстенсен(F.B.Kristensen) - директор Датського центру оцінки медичних технологій з Копенгагену, керівник робочої групи з розробки єврооцінки медичних технологій. Вони представили вимоги європейських країн до оцінки медичних технологій у кожній країні, їх спільні та відмінні характеристики. Усі доповідачі наголошували, що можна стандартизувати показники, які використовуються у фармакоекономічному аналізі, та гармонізувати процес оцінки медичних технологій у Європі. Цікавим був форум відділень ISPOR Східноєвропейських держав, у роботі якого брали участь Голови фармакоекономічних товариств: Томаш Германовський (T.Hermanowski), Польща, Ольга Заліська, Україна, Томаш Долезал (T.Dolezal), Чехія (на фото зліва направо) та Золтан Кали(Z.Kalу), Угорщина, Любіка Бескер-Івасовіч (L.Besker-Ivasovic), Хорватія. Ключовим питанням Cхідноєвропейського форуму було: “Реальні світові дані та їх використання для фармакоекономічних оцінок у Східноєвропейських державах”.Доповідачі зосередилися на оптимальному використанні реальних світових даних та їх прозорості, включаючи методи, клінічні й економічні результати у країнах з подібнимгеографічним положенням та медичними системами. Зокрема, професор Т.Германовский з Польщі поділився досвідом впровадження процесу відшкодування вартості ліків (drug reimbursement), коли протягом 2006-2008 рр. 68 експертів з Європейського Союзу опрацювали чіткі, прозорі вимоги до прийняття рішень про відшкодування вартості ліків відповідно до “Директиви прозорості” ЄС (89/105/ЕЕС). У Польщі лікарські засоби були класифіковані на три групи з відшкодування вартості: 100% або 70% - препарати для збереження життя, хронічних захворювань, при соціально важливих патологіях; 50% - нові лікарські засоби, дуже вартісні препарати. Також учасники з Хорватії поділились результатами фармакоекономічної оцінки вакцинації та представили власні епідеміологічні підходи. Від України було представлено результати і напрями впровадження фармакоекономіки у навчальний процес провізорів на до-і післядипломному етапах навчання та створення підручника, навчальних програм і посібників для оволодіння методами фармакоекономічного аналізу.У понеділок 10 листопада друга пленарна сесія була присвячена питанню: “Поліпшення доступності лікарських засобів у Європі, на Близькому Сході та Африці”. Доповідачами булиДжон Іфантопулос (J.Yfantopoulos) – професор економіки здоров’я з університету Афін, президент Національного центру соціальних досліджень, який представив загальні показники витрат на медичну допомогу, лікарські засоби у європейських країнах у порівнянні з іншими державами; Павло Воробйов – голова Російського відділу ISPOR, професор Московської медичної академії, який представив напрями досягнення справедливості у доступі до лікарських засобів на прикладі впровадження програми “Рідкісні захворювання” (7 нозологій) у Російській Федерації. Так, в результаті цієї програми споживання фактору згортання крові для хворих на гемофілію з 2004 року зросло в 14 разів, затверджений стандарт медичної допомоги і протоколи лікування хворих на гемофілію і хворобу Віллебранда, створені відділення товариства гемофілії у 61 суб’єкті країни. Проте у 2008 році виникла нова проблема – наявність значних залишків високовартісних лікарських засобів на кінець року в 70 суб’єктах федерації та закупівля ліків з коротким терміном придатності. Олег Борисенко, виконавчий директор Російського відділу ISPOR, розповів про прийняття з 2008 року нової програми по фінансуванню 8 найбільш вартісних лікарських засобах, зокрема для гемофілії, гіпофізарного нанізму, фіброзного циститу, мієлоїдної лейкемії, трансплантації органів. Відповідно до цієї програми фінансуються 17 високовартісних лікарських засобів, зокрема, соматотропін, бета1альфа-інтерферон, бета1бета-інтерферон, мікофенолату мофетил, бортезоміб, іматиніб, рітуксимаб та інші. Прийнятий перелік з 19 антиретровірусних засобів та їх комбінацій, вартість яких фінансується у Російській федерації.Професор Тін Стендер (T.Stander), голова Відділу ISPOR у Південній Африці (Йоханнесбург) представив підходи до затвердження переліків ліків, які фінансуються у Південній Африці для досягнення справедливості доступу у цій країні. У вечірні години цікавим був форум Російського відділуISPOR, на якому учасники з різних областей Російської федерації представили результати реалізації державних програм і забезпечення населення ліками та напрями досягнення справедливості й збільшення доступності препаратів. Особливо інформаційно насиченими були стендові доповіді, присвячені питанням фармакоекономічного аналізу лікування цукрового діабету 1 та 2 типу, шизофренії, онкологічних захворювань, хворих на СНІД та ВІЛ-інфекцію, фіброміалгії.У заключний день 11 листопада під час третьої пленарної сесії провідні вчені з фармакоекономіки професор Йоркського університету Майкл Драммонд (M.Drummond) президент ISPOR у 2008-2009 рр., керівник організації з оцінки медичних технологій (HERQuLES) Кріс Пешос (С.Pashos), віце-президент відділу економіки здоров’я корпораціїUnited BioSource Джейм Каро (J.Caro)керівник управління політики в охороні здоров’я з Гарварду Мілтон Вайнштейн (MWeinstein), професор з Університету медичних наук Австрії Уве Зіберт (UweSiebert) вели дискусію: «Чи можемо ми прийняти Міжнародні керівні принципи для економічної оцінки медичних технологій», зокрема, економічні оцінки результатів лікування за даними клінічних і фармакоепідеміологічних досліджень, оцінки якості життя тощо. У результаті створена робоча групаISPOR, яка готує рекомендації з уніфікації вимог до оцінки медичних технологій та їх застосування у провідних країнах світу. Під час роботи конгресу можна було взяти у соціальному заході - екскурсії у Грецький яхт-клуб, під час якої відбулась дружня вечеря, що запам’яталась обміном думок, вражень та незабутніми краєвидами вечірньої панорами Афін у світлі вогників білосніжніх яхт.Цьогорічний 11-й Європейський КонгресISPOR окреслив перспективи розвитку фармакоекоонмічних досліджень у Європі та їх особливу актуальність у Східноєвропейських державах, які створюють системи відшкодування вартості ліків та формуляри.